Through the looking-Glass

studied in Kyiv-Mohyla Akademy

Originally posted by open_space_ru at "Наиважнейшим является дистрибуция"

Originally posted by zzzulfiya at перепощу ка за власним бажанням

Новий рік ми святували у Стамбулі.




про поїздку писати ліньки. якщо коротко - все сподобалось.

їздили ми у складі шістьох чоловік - три дівчинки/три хлопчики, люди зібралися хоч давно знайомі, але дуже різні, тому у нас виникло багато питань. найпопулярнішою темою була тема стосунків між чоловіками і жінками. у мене спитали чого хоче жінка і я не знайшлася, що відповісти. от надолужую.

можу сказати лиш за себе. якщо мені подобається життя чоловіка і я бачу в ньому собі місце - то це чудово. на жаль найчастіше одна з цих умов не виконується. або мені не подобається життя чоловіка, або я не бачу в ньому собі місця.

обидва випадки не працюють.

змінювати життя чоловіка під себе не дуже хочеться, бо не потрібен ручний чоловік, хоч він і завжди готовий допомогти, хоч він ніколи не потребуватиме твоєї допомоги, бо не має свого шляху. в такому союзі повноцінного спілкування з рівним партнером не буде, ти загубишся в самотності і власному егоїзмі, перестанеш почуватись жінкою, втратиш радість життя і пізнання себе.

якщо мені немає місця в житті чоловіка, то з часом все просто помирає і мені перестає подобатись його життя, бо як воно може подобатись, якщо ти в ньому неможлива?

а стамбул кльовий - треба їхати знову.


( під катом про сильних жінок )

Originally posted by polny_shkaf at Товче баба мак. Украинская народная прибаутка. Пересказала и нарисовала Мария Примаченко. К.: 1970


В поисках разных версий я наткнулся на историю создания этой песни и был удивлен, что ее идея, оказывается, пришла Питу Сигеру (автору и первому исполнителю) после прочтения романа "Тихий дон" (!), где упоминается украинская народная песня:

Григорий, засыпая под мерный баюкающий скрип, вспомнил: "А ить завтра Петру в лагеря выходить. Останется Дашка с дитем... Косить, должно, без него будем".
Зарылся головой в горячую подушку, в уши назойливо сочится:
- А иде ж твой конь?
- За воротами стоит,
- А иде ж ворота?
- Вода унесла.
Встряхнуло Григория заливистое конское ржанье. По голосу угадал Петрова строевого коня.
Обессилевшими со сна пальцами долго застегивал рубаху, опять почти уснул под текучую зыбь песни:
- А иде ж гуси?
- В камыш ушли.
- А иде ж камыш?
- Девки выжали.
- А иде ж девки?
- Девки замуж ушли.
- А иде ж казаки?
- На войну пошли...

Сигер некоторое время пытался найти запись или ноты этой песни - но, так ничего и не найдя, взял и написал собственный вариант.
Потом уже песня пошла по свету - Kingston Trio, Марлен Дитрих, Peter, Paul & Mary и вернулась в постсоветское пространство в виде перевода Олега Нестерова и Александра Барашина :)

http://fomenko.livejournal.com/283381.html

Originally posted by philosofff at Галя і мєнти

Originally posted by tyulka at Encore!

щойно вигрібала старе сміття із балкона. і згадався мені час, коли я це робила востаннє. було це дуже давно, ще як мама жила тут зі мною і я господарювала, наводила якісь порядки, ми робили ремонт. я була сильно-сильно закохана і ремонт був моєю дитиною. а потім нічого не вийшло і з того часу я більше не господарювала, не наводила жодних порядків і взагалі стала дуже байдужою до всього, в тому числі і до якості життя. 

всі ці закоханості у жінок, як діти. якщо відчуваєш сильний емоційний потяг, який потім обривається - стається викидень. і з цим викиднем помирає образ життя, цінності, цілі, які тобою керували. і ти залишаєшся пустим, виживаєш у думках про минуле, або у мріях про майбутнє доти, доки хтось знову не зможе зачати в тобі дитину. і в цьому немає слабкості або сили. така жіноча природа - жінка не може жити без любові. все інше - не мета. навіть ісус для монахині обов"язково має стати нареченим. жінка може створити собі ідола тільки з іншої людини - з чоловіка, з дитини, з матері. в той час як чоловіки завжди успішно створюють ідолів з таланта, грошей, статуса і служать їм. але так і повинно бути. 

влаштувала собі перегляд альмодовара, дуже корисного для жінок режисера, десь в мережі наштовхнулась на чиюсь "улюблену цитату" жінка найслабша, коли любить і найсильніша, коли кохана. 

вобщем, я хворію і в мою голову лізуть важливі думки, про які не варто говорити. хоч я завжди говорила про все, в тому числі, про те, про  що не варто. може, я в цьому і не права. якщо зрозумію чому - виправлюсь. 


ps: хоч я знаю багатьох жінок, які скерували своє лібідо на кар"єру. і я заздрю їм, теж так хочу. хоч більшість з них стають психованими і пишуть своїм підлеглим мати капслоком, обзиваючи їх дебілами. 

pps: вочевидь улюблена цитата однаково всіх стосується. 

якщо ловиш хвилю - постійно отримуєш підтвердження. не знаю, що це за хвиля, але вона є. 


і треба частіше виходити з дому. 

попробую остаться дома.

Есть люди, организм которых не реагирует повышением температуры на вирусные инфекции. В этом случае необходимо соблюдать постельный режим и ни в коем случае нельзя переносить болезнь на ногах. Иначе возможны осложнения на почки или сердце, особенно если в анамнезе имеется такое заболевание, как ревматизм (обостряется после инфекций и поражает сердце с суставами).

Вирусное заболевание без повышения температуры зачастую проявляется головной болью и болью в суставах. Эти симптомы помогает снять тот же анальгин. Он дает противоболевой и противовоспалительный эффект.

На заметку: если в дoме нахoдится инфицирoванный бoльнoй, тo хoрoшo бы oстальным членам семьи есть лук и чеснoк. Одним из нарoдных средств в бoрьбе с вoзбудителями вирусных инфекций является смазывание мыльнoй пенoй слизистых нoса и губ вo время утреннегo умывания. В целях прoфилактики этo рекoмендуется делать весь периoд сезoнных эпидемических забoлеваний.

читала на море книгу некой лууле виииааааа че-то там. в книге было написано, что месячные даны женщине, чтобы она стала лучше и избавилась от накопившейся желчи и зла. вот.

1. снятся странные сны про ведьм. как по мне - это деградация. вот приснилось будто они начали вылезать из-под земли у мамы во дворе.  будто были закопаны в огороде. и мы не успевали их обезвреживать, а они все лезли и лезли, вызывая жуткие предчувствия. потом пришла какая-то бабушка и сказала, что это из-за того, что в голодомор их съели и закопали остатки на нашем огороде. 

в другую ночь приснилось, будто со мной что-то делают, а потом сообщают, что я ведьма. я трезво оцениваю ситуацию и скептично машу головой, но нет уж, меня хватают за руку и говорят, что не отверчусь - и тут же тянут с моего живота какую-то фиолетовую хрень громадную, тучеподобную. 

вобщем мне не нравятся все эти приколы. я, конечно, понимаю. что  моя реальная жизнь кажется мне унылым гавном, но я все пытаюсь это компенсировать как-то по-другому, чем снами о ведьмах. и таки надеюсь компенсировать. 

друзья, неужели одной мне хочется веселья и праздника и вдыхать аромат этой прекрасной зрелой и мудрой поры? 


2. мне очень не хватает осознания собственной крутости. я как бы ничего не хочу последнее время и влюбляюсь в людей с целью и желаниями. потому что у меня нету ни того, ни другого. и от этой недостачи мне кажется, что я страшно неполноценный человек. но так же нельзя совсем - надо понимать, что ты клёвый. и будешь клевым. ну я вот клёвая потому что с моими жизненными задатками мне надо было бы работать продавщицей на рынке или в лучшем случае швеей в ателье, или верить и ожидать конца света в 2012 году. а я вот весьма даже крута - все еще умею радоваться жизни во всех ее проявлениях, в хорошем настроении могу говорить умные вещи с умными людьми о кино, искусстве, психологии и религиеведении, свободно общаюсь на английском с похотливыми иностранцами за сорок, могу красиво танцевать и правильно держать вилку в ресторане. так что с моими стартовыми позициями жить так, но без цели и желаний - весьма не плохой результат. прошу меня за это уважать. в первую очередь себя. и постарайся рости, галя, уж постарайся пожалуйста - не унывай. 



зы. попишу-ка на русском. 
зы1: ой конечно-конечно. генерируем праздник самостоятельно. 
зы2: и если кому есть что - подкиньте веселой музыки. такой, чтоб без надрыва, без привкуса тоски, но в то же время с трезвым умом, такой, чтоб шагать легко оставляя не склеившееся позади - мне бы вот кожу поменять. 

такий десь стан - третій день поспіль.

я якось літаю над своїм побутом - ніяк не можу приземлитись. фестивальне літо, більше ніж коли небуть. галя в невагомості. ходжу повільно, розмовляю повільно, їм повільно і нестабільно. мозок перетворився на желейну масу - слова плутаються, так само як емоції, так само як цілі і мотиви моїх вчинків. почуваюсь алісою. але от де - чи в країні див, чи в задзеркаллі - ніяк не можу визначитись.


мої запити виконуються. але я все ще погано вмію їх формулювати.

вагаюся і не наважуся у своїй невагомості.

all i ever wanted, all i ever needed is here - in my arms

сказать вам нечего, переехала на фейсбукккк.

попрацювала на знімальному майданчику - закохалась у знімальну групу. повернулась назад.

вцілому продовжую знущатись над людьми.

Love, Galia.

Originally posted by uta_kryakva at Совсем коротко о том же

Originally posted by miumau at Что такое личностный рост

доброго ранку, блогери!

вася вирішила, що кухонні мочалки - це миші. вона викрадає їх, поки мене нема і ховає у велику кімнату під тумбочку. я не знала, куди вони зникають - сьогодні знайшла три штуки в одному місці



вранці у нас благодатний час - ми прокидаємось разом і муркочем одна одній на вушко.

Гадание на лепестках сакуры — Получить свое предсказание
Интересное: Другой vs Садальский

мабуть, якщо не зробиш жодної помилки - буде питання: прекрасно, можливо, ви історик філософії?

якби у мене був маленький агресивний пес з трьома головами, я б назвала його секс. з відчуженим обличчям у чорній сукні в підлогу повномісячними ночами вигулювала б його, і він би кидався на перехожих, а ті б казали: "це галя і її секс". і були б праві.

не змінювала б нічого, хотіла б лиш, щоб швидше у мені відбувались всі емоційні процеси. а ніяк не виходить. бо дивлюсь, як у всіх все змінюється, а у мене місяць дорівнює дню. але мій день дорівнює місяцю. і ось вже мені не вісімнадцять - а емоційні події з того часу на пальцях можна перерахувати.

Тихо, тихо ползи, улитка, по склону вверх, до самых высот!

ітак, я уж звикла до того, що у снах я маю шість пальців на одній з ніг. в принципі мене це трохи турбувало, але я навчилась з цим жити.

але сьогодні я помітила, що у мене вже вісім пальців, при чому один з них виріс з великого, порушивши красу ряду. це мене перелякало, під кінець мойого дня уві сні, я роззулася і почесала стопу. і виявилось, що у мене виросли стопи. ще дві штуки, прямо на моїй стопі. дві дитячі ніжки, одна на одній.

"це просто капец", - подумала я. Звісно, це - всього сон, і може статися все що завгодно. але все одно соромно перед друзями, які тут от - уві сні поруч зі мною. що про мене подумають з такими моїми метаморфозами? і бо-зна чим це може скінчитись. і ходити все ж таки не зручно, і не красиво. вирішила, що в наступному сні доведеться звертатись до лікаря - без хірургічного втручання тут ніяк.

поки я сиділа в тяжких думах про свою ногу і уявляла неприємну процедуру видалення зайвих пальців і стоп, хтось знайшов їжака - у нього було шість очей і він був схожий на слойоний пірог.

Originally posted by _esina at Три слова.

1. зверь
2. полет
3. бог

пс. зануда я зануда

я завжди знала, що багатьох іграшок мені не бачити. тому не хотіла ніяких. а зараз хочу розпочати хотіти іграшок.

приблизно 15-23 липня мене не буде вдома. у мене мале кошеня (3 місяці) потребуватиме тимчасових господарів. їжу я забезпечу, дєвочка вихована, самостійна, пісяє-какає тільки в бачок.

кота можна взять, якщо у вас вдома вже є один і йому скучно самому, поки ви на роботі. Також кіт дуже добре емоційно впливає, якщо ви сумуєте, він розважає дітей і привчає їх до добра, так само прикрашає будні стареньких.

з мене торт або могорич. або і те, і інше, або щось на ваш смак.

чому не можна просто викреслювати з пам"яті людей і події, які похитують твою і так хитку самоповагу і віру в себе?

вчора лежала і уявляла собі, як метафізичне світло розчиняє всі неприємності. не розчинило. так і не дісталась я до світла.

у мене є чудова біла кофтинка з двома шнурочками на комірці. от я її втретє вдягла на роботу і знову у мене - плямка від кави, однаково, як попередні два рази.

але сьогодні я впіймала себе на процесі. поки я забираю чашку з автомата, краєчок шнурка потрапляє в каву. а потім - залишає пляму на кофтинці.

отакоє.